Спогади про нього (2026)

Роуен не бувала в місті, але зовсім не через навчання чи заробіток. Вона не шукала себе в якихось екзотичних країнах, не тікала за коханням. Дівчина була відсутня і в житті своєї дочки. Вона відбувала тюремний термін – п'ять років, а тепер вийшла на волю. Всі надії пов'язані з дитиною. Кенна тільки й бачить світло в тому, щоб заново стати матір'ю, піклуватися і виховувати дитину, не повторюючи колишніх помилок. Але близькі жінки не мають наміру дозволяти їй наближатися до дівчинки, та й просто дозволяти спілкуватися. Воно й зрозуміло, що її називають небезпечною. Всі друзі, знайомі – ніхто не підтримує героїню, яка опинилася в розпачі та ізоляції, хоч і на волі. Вона й не знає, як їй налагодити життя, коли навколо всі двері зачинені. Лише Леджер, господар бару, розмовляє з нею, не відвертається і допомагає стати на ноги. Поруч з Уордом панночка відчуває розслабленість, можливість бути доброю, чуйною, справжньою, і вони не поспішають переступати межі дружби, але й не виключають цього.