Список смертників: Темний вовк (2025)

Колишній оперуповноважений «морських котиків» Бен Едвардс, який вже давно працює під позивним «Темний Вовк», звик до того, що замовлення від тіньових контор пахнуть неприємностями. Ось і зараз вистежити в Белграді сербського торговця зброєю. У серіалі «Список смертників: Темний вовк» справа пішла шкереберть ще до того, як Бен встиг як слід зорієнтуватися в місті. Він пробирається вузькими вуличками, забитими старенькими «Югами», відсиджується в забігайлівці на околиці, де повітря густе від кави і чогось їдкого, схожого на порох. Хтось злив його прикриття, і тепер кожна тінь здається підозрілою.

За Беном тягнеться шлейф старих зв'язків хлопців з часів служби. Хтось, як і він, пішов у найманці, хтось осік і формально «зав'язав». Одні допомагають, інші лише роблять вигляд, потай саботуючи операції. З сербської столиці дія переноситься в глуху техаську глибинку, на ранчо, де під виглядом усамітнення хтось влаштував штаб для зведення рахунків.

Разом з Беном працює Ліла, жінка з розвідки, з якою їхні шляхи то перетиналися, то розходилися. Вони риються в замовленнях, від яких тхне відмитими грошима і політичними махінаціями. Пилкі техаські дороги, напівзруйновані склади десь під Белградом, бари, де розмовляють пошепки — все це стає фоном для спроб Бена зрозуміти, заради чого він все ще в цій грі. Ліла та інші другорядні персонажі не просто «додаються», вони вплітаються в його шлях, то витягуючи, то, навпаки, заплутуючи і без того складний клубок.

Серіал «Список смертників: Темний вовк» — це не стільки історія про «місію», скільки спроба людини, яка зайшла занадто далеко, відшукати в цьому хаосі хоч якийсь сенс, поки зрада не стала єдиним, що залишається позаду.