Татуювальник Аушвіцу (2024)

У центрі сюжету драматичного серіалу «Татуювальник Аушвіцу» знаходиться молодий чоловік 24 років Людвіг Соколов, який приїхав до будинку батьків у 1942 році, що знаходився в містечку Кромпахи в Словаччині. Там він дізнається, що євреїв з маленьких містечок збирають і відправляють працювати на німців. Зібравши нехитрі пожитки, хлопець вирушає до Праги. Звідти його перевозять до Польщі, і Лале опиняється в концентраційному таборі в Освенцимі, який він будує разом з іншими в'язнями. Будівництво бараків і камер, важка робота і недостатнє харчування, перенесений висипний тиф ледь не добивають молодого чоловіка. Незабаром він дізнається, що від вірної смерті його врятував татуювальник-француз Пепан, який взяв його в помічники.
Тепер основною роботою Лале стає нанесення номерів на руки ув'язнених, які прибувають до табору. На цій роботі надаються певні привілеї: окрема кімната, посилене харчування, вільний час після роботи, і хлопець, звичайно, погоджується. Через деякий час на території табору з'являються перші дівчата і жінки, і у Людвіга додається роботи. Так Лале знайомиться з Гітою, ув'язненою № 34902. І як це не дивно і не страшно, але між молодими людьми виникає ніжне трепетне почуття в цьому пеклі на землі. Користуючись своїми привілеями, Лале намагається допомогти своїм товаришам по нещастю, і особливо Гіті та її подругам, вижити в концтаборі: ділиться їжею, дістає ліки, обмінює прикраси, здобуті іншими ув'язненими, на шоколад і ковбасу у вільнонайманих працівників.
Пізніше, коли російські війська були на підході, і табір поспішно евакуювався, дороги закоханих розійшлися — вони втратили одне одного. Здавалося б, їм не судилося знову зустрітися в божевільному стовпотворенні останніх місяців війни. Але доля придумала для цієї історії щасливий кінець. Людвіг, який приїхав до Братислави і кілька тижнів зустрічав усі потяги, що прибували до міста, нарешті зустрів Гіту. Вони одружилися і жили довго і щасливо.